Дорога Церкво,

Дозвольте розпочати словами, які я перед усім хочу й маю сказати — я дуже глибоко шкодую.

Тим, на кого безпосередньо вплинули мої вчинки: я прошу вибачення за той біль, що я вам завдав.

Моїй чудовій, пробачливій та милостивій родині, яку я люблю понад усе: мені нестерпно ображати вас. Боббі, в моїх очах ти найбільш подібна до Христа, найбільш прекрасна, вірна і віддана людина у цьому світі. В той час, як ми проходимо цей сезон, мені боляче дивитися, як це розбиває тобі серце та відбирає стільки всього дорогоцінного для тебе. Я люблю свою сім’ю, і мене дуже ранить спостерігати, як вам доводиться долати ці бурхливі події.

А також, звичайно, кожній чудовій людині, хто називає церкву Хіллсонг своїм домом, хочу сказати: я так сильно підвів вас, і жодні вибачення не в змозі передати, як я шкодую. Як би це не пролунало, я гадаю, що я та людина і той пастор, яким ви мене бачили. Недосконалий та зі своїми недоліками, але щиро пристрасний щодо Бога, людей, покликання та життя. Я вірю, що мої помилки не визначають того, ким я є.

Це не те, як я уявляв собі фінал. Я все ще вірю у яскраве майбутнє для церкви Хіллсонг, допоки ви продовжуєте триматися Ісуса, Його Святого Духа та Його Слова. Попереду на вас чекають кращі дні, тоді як ви продовжуєте прагнути Божого Царства на землі.

І, звичайно, найперше й найважливіше, хочу сказати моєму Господу та Спасителю Ісусу Христу: я такий вдячний за Твою неймовірну милість та прощення. Дякую Тобі, що коли ми “визнаємо свої гріхи, то Ти, вірний і праведний, прощаєш їх” (1 Івана 1:9).

Дякую Тобі, Отче, що “Твоє милосердя тріумфує над судом” (Якова 2:13).

Впродовж багатьох років постійного тиску, протистояння, викликів та нападів, що супроводжувалися моєю власною збентеженістю через зло, скоєне моїм батьком, багато людей питали мене: “Як тобі вдається постійно підводитися, долати це та рухатися далі?” Та тепер ми знаємо відповідь. Я не впорався з цим як слід. Я відкрито визнаю, що алкоголь Я відкрито визнаю, що алкоголь ніколи не був для когось другом, і я рішуче налаштований залишити його в минулому.

Запевняю вас, що я приймаю повну відповідальність за свої дії, і ніхто, крім мене не винний у становищі, в якому я опинився.

Напевно, пройде деякий час, поки ми побачимо світло в кінці цього тунелю, але я знаю, що Бог ще не поставив на нас крапку. Ви запитаєте, що ж тепер? Ми живемо кожним окремим днем. Ми з Боббі залишаємося разом та віримо, що цей рік буде для нас роком відпочинку та душевного відновлення, у той час, як я готуватимусь надалі відстоювати свою невинність у судовому процесі, що чекає на мене.

Я все ще маю яскраву надію щодо майбутнього, і я знаю, що Бог ще не закінчив свою роботу в мені. Ми не збираємося на пенсію. Як сказала би Боббі, “останні розділи нашого життя ще не написані”.

Ми також вдячні тим багатьом людям в усьому світі, які підтримали нас та проявили до нас доброту і милість в цей час.

Дякую вам за неймовірну честь бути пастором церкви Хіллсонг впродовж останніх тридцяти дев’яти років. Яка це була подорож! Стільки чудових спогадів та радощів. Стільки сильних свідоцтв та історій про людські життя, змінені завдяки милості Христа. Я й тепер вірю, що “найкраще все ще попереду”… Ми продовжуємо молитися за ваше здоров’я, процвітання та досконалу Божу волю у вашому житті.

З великою любов’ю,
Браян Х’юстон